- Законний режим майна подружжя
- Спільне майно подружжя
- Володіння, користування і розпорядження спільним майном подружжя
- Особисте майно подружжя: законний режим
- Особисте майно чоловіка: законний режим
- Розділ спільно нажитого майна подружжя при розлученні
- Угода про поділ спільно нажитого майна подружжя
- Заява про поділ спільно нажитого майна подружжя при розлученні
- Визначення часток спільно нажитого майна при розірванні шлюбу
- Законний режим майна подружжя при розлученні
Законний режим майна подружжя
Законний режим майна подружжя визначається відповідно до законодавства країни чи штату, де подружжя проживає. Цей режим передбачає правила, за якими майно розподіляється між подружжям у випадку розлучення чи смерті. Часто визначення законного режиму майна подружжя включає такі поняття, як спільна власність та окрема власність.
Основні елементи законного режиму майна подружжя можуть включати:
- Спільна власність (спільність майна): Багато юрисдикцій застосовують принцип спільної власності, згідно з яким майно, набуте під час шлюбу, вважається спільним власником обох подружжя. У випадку розлучення це майно розподіляється між ними, часто рівномірно.
- Окрема власність: Закон може визначати окрему власність, яка належить лише одному з подружжя. Це може бути майно, яке було власністю до шлюбу або отримане в спадщину чи в подарунок.
- Захист окремої власності: Деякі закони передбачають захист окремої власності в разі розлучення. Це може містити майно, яке було внесено в шлюб як окреме, і не підлягає розподілу.
- Захист інтересів дітей: У випадку розлучення закон може враховувати інтереси дітей і встановлювати правила для утримання та поділу майна з огляду на їхній добробут.
- Зміни статусу: Закон може встановлювати правила для змінення статусу майна, наприклад, якщо окрема власність стає спільною внаслідок дій подружжя під час шлюбу.
Важливо пам’ятати, що законодавство може значно відрізнятися в різних країнах та штатах, і режим майна подружжя визначається згідно з законами конкретної юрисдикції. Перед розлученням чи розподілом майна рекомендується звертатися до кваліфікованого юриста або адвоката для отримання конкретної юридичної консультації відносно вашої ситуації.
Спільне майно подружжя
Сімейний кодекс України визначає законним режимом майна подружжя їх спільну власність. Законний режим діє, якщо відсутній шлюбний договір.
СК України до спільного майна відносить:
- Всі доходи від трудової, підприємницької діяльності кожного з подружжя.
- Отримувані пенсії, допомогу та інші соціальні виплати.
- Куплені речі (включаючи рухомі та нерухомі).
- Цінні папери, паї.
- Інше майно, яке надійшло у власність подружжя під час шлюбу.
До спільного майна відносяться всі об’єкти, які можуть брати участь у цивільному обороті, придбані подружжям під час шлюбу. При цьому не має ніякого значення, наприклад, працювала дружина або займалася хатньою роботою, вихованням дітей, мав якісь доходи чоловік чи ні тощо
Майно, включаючи грошові кошти, визнається спільною власністю подружжя. Важливо, що законний режим майна подружжя – бездолевой, тобто частки визначаються у випадках його розділу.
Володіння, користування і розпорядження спільним майном подружжя
Відповідно до цивільного та сімейного законодавства подружжя вчиняє юридично значущої дії щодо спільного майна спільно. Розпорядження означає право здійснювати дії щодо майна, що не суперечать закону, в тому числі відчуження.
Розпорядження спільним майном здійснюється за взаємною згодою між співвласниками (власниками спільного майна). Для здійснення будь-якої операції (купівлі-продажу, дарування, оренди тощо) передбачається, що вона вчинена за згодою другого власника.
У випадках, коли чоловік або дружина не давали згоду на вчинення правочину, то така угода може бути визнана недійсним судом (Сімейний кодекс України). При цьому суддя буде розбиратися в тому, чи знала друга сторона угоди про незгоду першої. При визнанні факту незнання іншою стороною угода буде визнана недійсною.
- Якщо для здійснення будь-якої операції щодо розпорядження спільним майном подружжя вимагається нотаріальне посвідчення, то воно повинно бути здійснено обома з подружжя.
- За відсутності нотаріально засвідченої згоди одного з подружжя, інший може вимагати в судовому порядку визнання угоди недійсною.
Особисте майно подружжя: законний режим
При законному режимі спільного майна подружжя не виключається особиста (приватна) власність кожного з них. Перелік особистого майна визначений Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України (ЦК України). До особистого майна належить:
- Будь-яке майно, яке належало чоловікові до вступу в шлюб (квартира, автомобіль, побутові предмети тощо).
- Речі, отримані хоча і в період шлюбних відносин, але в порядку спадкування чи в дар.
- Предмети особистого користування (одяг, взуття, речі особистої гігієни та інше).
- Виключне право на результат інтелектуальної діяльності (авторське право). При цьому доходи, отримані від реалізації такого права, належати до спільної власності.
Не належать до предметів особистого користування коштовності і предмети розкоші. Точного поняття предмет розкоші не існує, однак, в разі спору суд виходить з майнового стану подружжя і доходів сім’ї. Предметом розкоші може бути визнаний одяг з дорогого хутра, виготовлений модельєрами тощо.
Особисте майно чоловіка: законний режим
Особисте майно чоловіка (придбане до шлюбу, отримане у спадок тощо) може бути визнане їх спільною власністю. Це відбувається в разі, коли в період шлюбних відносин шляхом загальних доходів подружжя були зроблені суттєві вкладення, що збільшує вартість майна (Сімейний кодекс України).
Приклад
Христина вийшла заміж за Іллю, у якого у власності перебувала двокімнатна квартира вартістю мільйони. В період шлюбу чоловік і дружина вирішили зробити капітальний ремонт, оскільки квартира перебувала в поганому стані. Подружжя найняли робітників, запросили дизайнера, змінили стиль, приклеїли нові шпалери, встановили натяжну стеля, провели оздоблювальні роботи, купили нові меблі на загальну суму понад мільйон.
Через кілька років подружнього життя Христина вирішила подати позовну заяву до суду з вимогою про розірвання шлюбу та поділ спільного майна. Суд присудив частку квартири Христині, незважаючи на те, що до вступу в шлюб власником квартири був Ілля.
Підставою визнання квартири сумісною власністю послужив зроблений капітальний ремонт, який істотне збільшив вартість нерухомого майна.
Особливу увагу варто звернути на те, що фактичні сімейні відносини без державної реєстрації шлюбу не породжують права на спільну власність майна. Режим їх майна буде регулюватися нормами цивільного, а не сімейного законодавства.
Розділ спільно нажитого майна подружжя при розлученні
СК України регулює підстави та порядок поділу спільного майна. Як правило, розділ здійснюється при розірванні шлюбу, проте це не є єдиною підставою. Будь-хто з подружжя під час шлюбу може вимагати розділити спільне майно і визначити частки. Крім того, розділ можливий за заявою кредитора для звернення стягнення на спільне майно для погашення боргів.
Відповідно до Сімейного кодексу України передбачено способи поділу майна – за згодою сторін і в судовому порядку. У першому випадку подружжя складає у письмовій формі документ, який має юридичну силу (угода).
Угода про поділ спільно нажитого майна подружжя
Угода може бути складена тільки з обопільної згоди сторін. Нотаріальне посвідчення не потрібно, однак може бути зроблено за бажанням одного з подружжя.
Приклад
Подружжя Олексій і Вероніка Макаренко зареєстрували шлюб в 2009 році. У Олексія був свій бізнес, який приносив хороші доходи. Вероніка працювала вчителем в школі, в основному займаючись вихованням дітей. Олексій запропонував Вероніці укласти угоду про розподіл майна на випадок розлучення. Вероніка відмовилася, пояснивши, що вона займається дітьми, відповідно, дохід повинен приносити чоловік. Але майно в разі розлучення має бути поділено порівну. Угода в такому випадку не може бути складена.
Заява про поділ спільно нажитого майна подружжя при розлученні
Коли чоловік і жінка не можуть досягти консенсусу з приводу поділу спільного майна, їм слід подати заяву в суд. Один з подружжя повинен скласти позовну заяву про розподіл майна або звернутися для цього за допомогою до юриста. Заява може бути подана як у період шлюбу, так і після його розірвання. В останньому випадку позовна заява подається на ряду з вимогою про розірвання шлюбу.
Відповідно до ЦПК України позовна заява направляється до суду, якщо ціна позову становить не більше окремої суми. Ціна позову в таких випадках визначається вартістю майна, що підлягає розподілу. При перевищенні суми позову заява подається в районний суд.
- Відповідачем у справах про поділ майна є другий власник, тобто чоловік. Як правило, позовна заява подається до суду за місцем проживання відповідача.
- Однак, якщо заява також включає вимогу про припинення шлюбних відносин, то позивач, який важко хворий або виховує неповнолітню дитину, в результаті утруднення виїзду в суд, може подати позовну до суду, юрисдикція якого поширюється на місце проживання позивача.
Відповідно до ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено:
- суд, в який звертається позивач (особа, яка подає позовну заяву);
- ім’я позивача, його місце проживання;
- ім’я відповідача, його місце проживання;
- вимоги щодо поділу спільно нажитого майна, які висуває позивач (В одній позовній заяві додатково можуть бути заявлені вимоги про припинення шлюбу і вимоги про визначення місця проживання дітей.);
- обставини, якими позивач аргументує свої вимоги;
- ціна позову;
- перелік документів, що додаються (Свідоцтво про укладення шлюбу, квитанції на купівлю речей, договори купівлі-продажу та інші).
Визначення часток спільно нажитого майна при розірванні шлюбу
Під час поділу майна суддя керується правилом, згідно з яким діє принцип рівності часток подружжя в їх спільному майні (Сімейний кодекс України). Це означає, що все майно, придбане під час шлюбу, має бути поділено порівну.
Якщо майно неможливо розділити навпіл, то чоловік, до якого перейшла більша частина майна, повинен виплатити відповідну грошову компенсацію.
Відповідно до Сімейного кодексу України не підлягають розділу речі, які купувалися для неповнолітньої дитини (одяг, взуття, канцелярські товари, шкільний інвентар, і інше). Дане майно залишається у батька, з ким буде проживати неповнолітня дитина після розірвання шлюбних відносин. Також не підлягають поділу вклади, які записані на ім’я дитини.
- Суд може відійти від презумпції поділу навпіл під час розподілу майна і збільшити частку одного з подружжя. Підставою такого відступу можуть служити інтереси неповнолітніх дітей, які залишаються з одним з подружжя.
- Суд також може врахувати той факт, що один з подружжя діяв на шкоду загальному майну, наприклад, доходів не отримував, але при цьому активно витрачав спільне майно, робити шкоду тощо.
Згідно Сімейного кодексу України до вимоги про поділ спільного майна застосовується строк позовної давності, що становить три роки. ЦК України визначає позовну давність як строк, протягом якого буде здійснюватися судовий захист порушеного права особи.
Законний режим майна подружжя при розлученні
Спільна власність подружжя підпорядковується законному режиму володіння, користування і розпорядження майном. Практично всі речі, придбані в період шлюбу, є спільною власністю, незалежно від того, хто купував, на чиї гроші, чи працював інший з подружжя тощо. Виняток становить особисте майно і випадки, передбачені Сімейним кодексом України.
В період шлюбу, а також при його розірванні можливий поділ спільного майна. За спільною згодою подружжя складає угоду, в якій саме вирішує, в якому обсязі до кожного з них переходить спільне майно. У разі неможливості досягнення згоди слід звернутися до суду з позовною заявою про поділ спільно нажитого майна, де будуть визначені частки на спірне майно.
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
