- Як відмовитися від дитини батькові
- Чи можна відмовитися від батьківства?
- Якщо відмовитися від батьківства, чи треба сплачувати аліменти?
- Відмова від батьківства в судовому порядку (позовна заява)
- Відмова від батьківства за спільною згодою у нотаріуса
- Нотаріальна відмова від дитини батьком (зразок згоди на усиновлення)
- Наслідки позбавлення батьківських прав та згоди на усиновлення
- Чи можна відмовитися від усиновленої дитини після розлучення
Як відмовитися від дитини батькові
Відмова від батьківства — це серйозний юридичний процес, і кроки для його здійснення можуть залежати від законодавства вашої конкретної країни чи штату. У багатьох юрисдикціях це може бути досить складним і обмеженим процесом через те, що відносини батьківства мають велике значення для добробуту дитини.
Ось загальні кроки, які можуть бути включені у процедуру відмови від батьківства:
- Консультація з юристом: Зверніться до адвоката чи юриста, щоб отримати консультацію з питань відмови від батьківства. Юрист надасть вам конкретні поради, враховуючи законодавство вашої країни або штату.
- Визначення юридичних підстав: Визначте юридичні підстави для відмови від батьківства в вашій юрисдикції. Деякі країни можуть дозволяти відмову від батьківства лише в певних ситуаціях, таких як адопція новими батьками.
- Подання позову: Якщо є підстави для відмови від батьківства, ваш адвокат може подати позов до суду.
- Відвідування суду: Участь в судових слуханнях, на яких буде розглядатися позов. Суд може розв’язувати питання відмови від батьківства на підставі поданих доказів і обставин.
- Прийняття рішення суду: Суд прийме рішення з питань відмови від батьківства. Враховуйте, що суд може врахувати інтереси дитини та інші обставини.
- Зміни в акті про народження: У разі позитивного вирішення справи суд може вказати, що записи у відомостях про народження дитини повинні бути змінені.
Звертайте увагу, що відмова від батьківства може бути обмежена або навіть неможлива в деяких юрисдикціях, і це питання пов’язане з численними етичними і юридичними аспектами. Якщо у вас є конкретні обставини, які потребують відмови від батьківства, важливо звертатися за юридичною консультацією.
Чи можна відмовитися від батьківства?
Таким питанням нерідко в сучасному суспільстві задаються батьки, які в основному проживають окремо від дітей і неохоче беруть участь в їх вихованні. Однозначної відповіді на це питання в законодавстві просто не існує, через те, що не передбачене сама по собі таке формулювання, як можна відмовитися від батьківства / дитини (материнства).
Однак примусово змусити бути батьком або матір’ю дієздатного дорослої людини не в силах навіть закон, тому Сімейним кодексом України передбачені певні нюанси вирішення даного волевиявлення.
Звільнитися від «тягаря батьківства» все-таки можна, але називаються ці шляхи в законодавстві з моральних і етичних міркувань інакше, ніж «відмова від дитини», і передбачаються ними можливі способи:
- позбавлення батьківських прав;
- добровільна згода батька на усиновлення своєї дитини іншою особою.
Якщо відмовитися від батьківства, чи треба сплачувати аліменти?
Ні для кого не секрет, що найчастіше можливістю відмови від дитини-підлітка цікавляться батьки неповнолітніх дітей перш за все через несення перед дитиною матеріальної відповідальності в формі аліментних зобов’язань. Багато хто думає, що відмовившись від батьківства не доведеться виплачувати аліменти на утримання чада, на це не зовсім так.
У цьому питанні є один нюанс, передбачений законодавством виключно в інтересах дитини: питання про виплати на дитину після добровільної відмови від батьківства безпосередньо залежить від способу оформлення даної процедури.
Як відомо, існує способами зняття батьківської відповідальності та саме від них залежить, чи доведеться батькові платити аліменти, чи ні:
- зі збереженням аліментів – при відмові від батьківства в формі позбавлення батьківських прав (проводиться в судовому порядку за позовом матері дитини або опікуна, а батько як відповідач мати право підтвердити відмову від дитини, погодившись з вимогами позивача);
- без збереження аліментів – можливо «за обопільною згодою» в формі нотаріально засвідченої згоди батька на усиновлення дитини іншою особою (в обов’язковому порядку з його конкретним зазначенням – найчастіше, це новий чоловік матері дитини).
Відмова від батьківства в судовому порядку (позовна заява)
Ця форма в сімейному законодавстві України називається позбавлення батьківських прав і обговорена вона в Сімейному кодексі України. Слід розуміти, що процедура відмови від батьківства фактично є крайнім заходом покарання стосовно батьківського обов’язку і проводиться тільки в судовому порядку.
Багато батьків погоджуються на позбавлення або прагнуть його ініціювати, тому що помилково думають, ніби цей захід звільняє їх від сплати аліментів на дитину. Однак це помилка.
Покроково процес позбавлення батьківських прав виглядає так:
- У судову інстанцію (районний суд) подається позов про позбавлення батьківських прав матері (або опікуном) дитини стосовно батька тільки з вагомих підстав, відбитим в Сімейному кодексі України.
- В судовому процесі присутні й перевіряють законність позбавлення органи опіки та піклування спільно з прокурором, де дають обґрунтований висновок про доцільність / недоцільність даного дії.
- Батько, щодо якої обирається процедура позбавлення батьківських прав, може:
- усно висловити свою добровільну згоду з позбавленням батьківських прав безпосередньо беручи участь в судовому засіданні;
- Суд розглядає доводи заявника-позивача, висновок органу опіки, брати до уваги згоду батька і виносить відповідне рішення.
Самостійно батько не може подати позов щодо себе на позбавлення прав, бо позивач і відповідач не можуть виступати в одній особі одночасно. Виступати позивачами можуть мати (або опікун) дитини, прийнявши це рішення самостійно, або з огляду на бажання батька (відповідача), яке завжди «підкріплено» самоусуненням від дитини.
Погоджуючись з позбавленням батьківських прав батько повинен знати, що позбавляють його саме прав, а не обов’язків, і, давши свою усну або письмову згоду на позбавлення, він повністю втратить право участі у вихованні сина чи дочки, але при цьому не звільниться від обов’язку по утриманню дитини!
Мало того, в рішенні суду про позбавлення батьківських прав одночасно прописується обов’язок батька виплачувати аліменти на утримання дитини.
Іншими словами, позбавлення батьківських прав передбачено в законодавстві з метою своєрідного захисту неповнолітнього від будь-якого негативного впливу недбайливого батька, в той час, як для самого батька містить тільки мінуси – і з морально-етичної, і з матеріального боку.
Відмова від батьківства за спільною згодою у нотаріуса
Ця форма в сімейному законодавстві України звучить як «Згода на усиновлення дитини» і являє собою письмову заяву, складене і в обов’язковому порядку завірене в нотаріальній конторі за обопільною згодою батьків.
Батько дитини, збираючись зробити цей відповідальний крок, повинен розуміти, що дана форма «відмова від батьківських прав» має певні нюанси. У Сімейному кодексі України прописано, що батьки можуть дати нотаріальна згода на усиновлення дитини:
- конкретною особою;
- без вказівки конкретної особи.
У цьому, здавалося б, нехитрому уточненні й складається найголовніший аспект такої згоди.
Увага! Щоб тягар аліментних зобов’язань було повністю знято з батьків, який дає згоду на усиновлення, необхідна наявність і вказівка конкретної особи, що збирається в даний момент усиновити (удочерити) його дитини.
- Якщо такої особи на момент написання заяви не існує, то нотаріальне «Згода на усиновлення дитини без вказівки конкретної особи» має сенс тільки при наступному зверненні до суду з поданням позову про позбавлення батьківських прав – тоді документ фактично прирівнюється до «Злагоди з позбавленням батьківських прав». А позбавлений прав батько зобов’язаний сплачувати аліменти до тих пір, поки не знайдеться особа, яка бажає усиновити дитину.
- Якщо ж така особа не з’явиться взагалі, то батько, позбавлений батьківських прав, буде виплачувати аліменти до повноліття дитини якби такого документа взагалі не існувало.
Розглянемо це на конкретних прикладах.
приклад
Батьки розлучилися, дитина залишилася проживати з матір’ю. Після закінчення часу мати повторно вийшла заміж. Біологічний батько дитини у вихованні участі не бере, самоусунувся від сина, в той час як новий чоловік матері піклується про дитину, проживаючи поруч з ним, бажає стати його фактичним батьком. – В даній ситуації в інтересах дитини буде взяти нотаріальна згода біологічного батька на усиновлення дитини новим чоловіком матері (тобто із зазначенням конкретної особи) та, отримавши від нового чоловіка матері згоду з усиновленням їм дитини, повністю звільнити колишнього чоловіка від батьківства і аліментів.
приклад
Батьки розлучилися, дитина залишилася проживати за місцем проживання матері. Батько обов’язки по утриманню та вихованню не виконує, хоче відмовитися від дитини. Мати пропонує батькові дитини позбавити його батьківських прав, батько не проти позбавлення, оформляє згоду на усиновлення без вказівки конкретної особи (яке прирівнюється до згоди з позбавленням батьківських прав). – В даній ситуації суд може прийняти і затвердити позов про позбавлення батьківських прав, однак за батьком в цьому випадку збережеться обов’язок по утриманню сина.
Узагальнюючи форму відмови від батьківства у вигляді згоди на усиновлення важливо ще раз підкреслити в найбільш загальній формі:
- якщо є конкретна особа, що збирається всиновити / удочерити дитину – аліменти з колишнього батька знімаються;
- якщо немає конкретної особи, що бере на себе тягар батьківства замість цього батька – аліменти з колишнього батька не знімаються.
Неможливо вказувати конкретною особою для усиновлення вигаданого людини або робити це фіктивно, так як кандидат в усиновлювачі має пройти складну процедуру, пов’язану з встановленням його особистості, відсутністю судимості, згодою органу опіки та піклування.
Нотаріальна відмова від дитини батьком (зразок згоди на усиновлення)
Заява, що висловлює згоду на передачу батьківських прав і обов’язків, повинна бути складена в письмовій формі, в обов’язковому порядку завірена нотаріально і містити наступну інформацію:
- найменування та адресу суду, в який буде направлено заяву для подальшого розгляду;
- П.І.Б. і адреса заявника;
- реквізити особи (паспорт);
- П.І.Б., дата народження дитини, щодо якої пишеться дане волевиявлення;
- вислів рішення про згоду на усиновлення (удочеріння);
- вказівка причини даного рішення;
- згоду з можливістю подальшого усиновлення або удочеріння дитини (конкретною особою або без зазначення конкретної особи);
- згоду з неможливістю скасування даного рішення;
- прохання про розгляд справи в суді без присутності заявника (за бажанням);
- заяву про роз’яснення наслідків цього рішення;
- підпис заявника і дата складання.
Наслідки позбавлення батьківських прав та згоди на усиновлення
Наслідки при відмові від батьківських прав на неповнолітнього чада також залежать від особливості його оформлення.
При позбавленні батьківських прав батько:
- втрачає можливість брати участь у вихованні дитини;
- втрачає право на одержання від нього утримання і право на пільги та державну допомогу;
- зобов’язаний щомісяця виплачувати аліменти на утримання дитини;
- має право відновити втрачені права в судовому порядку.
При згоді на усиновлення / удочеріння батько:
- втрачає можливість брати участь у вихованні дитини;
- втрачає право на одержання від нього утримання і право на пільги та державну допомогу, пов’язані з дитиною;
- звільняється від сплати аліментів на утримання дитини;
- не має права на поновлення батьківських прав.
Чи можна відмовитися від усиновленої дитини після розлучення
Усиновителі мають абсолютно ті ж права, що і рідні батьки, так само як і усиновлені діти прирівнюються до прав рідних дітей. Отже, відмовитися від усиновлення / удочеріння дитини сім’єю (або один з батьків) може також, як і отримували на це згоду – шляхом подачі до суду відповідної позовної заяви «Про скасування усиновлення (удочеріння) неповнолітньої дитини».
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
