- Розділ майна за шлюбним договором
- Зміст шлюбного договору про розділ майна
- Закон про розділ майна за шлюбним договором при розлученні
- Порядок розподілу майна за шлюбним договором
- Зміна і розірвання шлюбного договору про поділ майна при розлученні
- Шлюбний контракт при розірванні шлюбу
- Відповідальність за невиконання умов шлюбного договору
- Шлюбний договір та розподіл майна
Розділ майна за шлюбним договором
Розподіл майна за шлюбним договором передбачає, що подружжя укладає угоду перед укладенням шлюбу чи протягом його тривалості щодо розподілу майна в разі розлучення чи смерті одного з подружжя. Такий договір може визначати, яке майно вважається спільним, а яке особистим, а також як буде відбуватися розподіл цього майна.
Основні елементи розподілу майна за шлюбним договором включають:
- Визначення майна: Договір може чітко визначати, яке саме майно вважатиметься спільним та яке особистим. Це може включати нерухомість, фінансові активи, бізнеси, автомобілі, дорогоцінності та інші активи.
- Визначення прав та обов’язків: Договір може встановлювати права та обов’язки кожного з подружжя стосовно майна. Наприклад, яке право на користування має кожен з подружжя до певного майна.
- Визначення долі кожного подружжя: Договір може встановлювати конкретну долю або відсоток майна, яке кожне подружжя отримає в разі розлучення чи смерті.
- Правила розподілу: Договір може містити правила та процедури для розподілу майна, включаючи визначення того, як буде оцінюватися майно та як вирішуватимуться спірні питання.
- Захист індивідуальних прав: Договір може містити заходи для захисту індивідуальних прав та інтересів кожного подружжя, забезпечуючи чітке визначення того, що вважатиметься особистим майном кожного з них.
- Підпис та свідоцтво: Шлюбний договір має бути укладений обома сторонами та підписаний відповідним чином. Деякі юрисдикції можуть вимагати реєстрації шлюбного договору.
Шлюбний договір може бути корисним інструментом для тих, хто бажає чітко визначити права та обов’язки стосовно майна в разі розлучення чи смерті. Однак важливо отримати професійний юридичної поради при його складанні, щоб впевнитися, що він відповідає всім вимогам закону та враховує
Зміст шлюбного договору про розділ майна
Вимоги до змісту шлюбного договору встановлені у Сімейному кодексі України. Шлюбний договір дозволяє подружжю змінити законний порядок користування і розділу майна, і встановити за обопільною згодою свій порядок.
Шлюбним договором можна визначити порядок користування і розділу, як уже наявного у власності подружжя майна, так і майна, нажитого подружжям або одним з подружжя надалі.
Шлюбний договір може містити будь-які умови стосовно майна, основними з яких є:
- обопільні права подружжя або кожного з них з утримання майна;
- відношення до доходів один одного;
- умови про витрати на сімейні та інші потреби та роль в цьому кожного з подружжя;
- визначення майна, яке отримає в результаті розлучення кожен з подружжя;
- визначення режиму спільної сумісної власності на майно;
- визначення режиму роздільної власності на те майно, яке один з подружжя придбає під час шлюбу;
- визначення часток у власності на майно.
Умови шлюбного договору можуть бути обмежені встановленим в ньому строком, а також можуть бути поставлені в залежність від будь-яких обставин (в т.ч., від настання таких обставин або їх ненастання).
Закон про розділ майна за шлюбним договором при розлученні
Однак законодавство (Сімейний кодекс України) передбачає обмеження за умовами шлюбного контракту. Так, в договір не можна включити наступне:
- умови, які обмежують або можуть обмежувати правоздатність та дієздатність подружжя;
- заборону на звернення в судові та інші органи з метою захисту своїх законних інтересів і прав;
- умови про дітей, а також особисті немайнові відносини подружжя;
- умови, що обмежують права непрацездатних і нужденних подружжя;
- умови, що ставлять когось із подружжя в надто несприятливу ситуацію.
У разі, коли в договір все ж включені умови, що суперечать вимогам законодавства, такі умови можуть бути визнані судом недійсними, або нікчемним визнаний сам шлюбний договір, відповідно до Сімейного кодексу України.
Порядок розподілу майна за шлюбним договором
Подружжя можуть провести поділ майна в період перебування у шлюбі або після його розірвання в залежності від того, які умови вказані в шлюбному контракті. Майно підлягає розподілу відповідно до змісту контракту. Даний спосіб поділу майна між подружжям передбачається, як швидкий та безконфліктний.
Однак бувають ситуації, коли навіть при наявності шлюбного договору між подружжям виникають суперечності та розбіжності з різних нюансів. У таких випадках, вирішення спору з урахуванням наявного шлюбного контракту, буде проводитися в судовій інстанції.
Найчастіше з часом або при розлученні, один з подружжя не згоден з розкладом про розподіл майна, встановлений шлюбним договором. Якщо договір складено юридично правильно, то оскаржити його навряд чи вийде. Але є випадки, коли можна оскаржити умови контракту, наприклад, якщо при розділі майна будуть порушені законні інтереси дітей.
Зміна і розірвання шлюбного договору про поділ майна при розлученні
Законодавством (Сімейний кодекс України) передбачена можливість внесення змін до шлюбного контракту або його розірвання. Така можливість може бути здійснена, як в добровільному порядку між подружжям – укладенням угоди, так і при недосягненні між ними згоди – в судовому порядку.
Добровільний порядок внесення змін або розірвання документа може мати місце, але тільки відповідно до вимог законодавства:
- зміна або розірвання контракту має здійснюватися за обопільною згодою обох сторін;
- зміна або розірвання повинно бути оформлена відповідною угодою, в тій самій формі, в якій оформлений шлюбний договір;
- зміна або розірвання контракту може здійснюватися в будь-який період до моменту розірвання шлюбу;
- один з подружжя не може відмовитися від виконання умов шлюбного контракту в односторонньому порядку.
При наявності спору по суті договору або інших обставин, подружжю надається право на звернення до суду з вимогою розірвати контракт або змінити його. Тільки звертатися до суду особа вправі після спливу 30 днів після того, як зробить спробу досудового врегулювання даної ситуації (направить другому з подружжя пропозицію про зміну або розірвання угоди тощо).
Вимоги щодо розірвання або зміну договору можуть бути задоволені судом за наявності законних підстав і відповідно до вимог, регламентованих нормами Цивільного кодексу України:
- у випадках, коли умови контракту були істотно порушені одним з подружжя;
- у випадках, коли обставини були істотно змінені стосовно моменту укладення контракту;
- при інших обставинах, передбачених законом або договором.
У разі задоволення вимог одного з подружжя, суд виносить відповідне рішення. У будь-якому випадку шлюбний контракт припиняє своє існування в момент розірвання шлюбу.
Шлюбний контракт при розірванні шлюбу
Однак, попри, здавалося б, явні підстави для зміни або розірвання документа, довести їх факт дуже проблематично, а часто практично неможливо. Самостійно це робити точно не слід. Тільки професійні юристи та адвокати можуть правильно сформувати позицію і визначити потрібні документи, і докази для позитивного вирішення спору.
Приклад
Громадянин «Б» звернувся до суду з вимогою про визнання шлюбного контракту недійсним. В обґрунтування заявлених вимог громадянин «Б» вказав, що даний контракт порушує його права, і був укладений на невигідних для нього умовах. Громадянин «Б» просив суд визнати майно у вигляді домоволодіння спільно нажитим і розділити між подружжям порівну.
За змістом СК України, несприятливе становище при укладанні шлюбної угоди, а також невигідними умовами при укладенні такої угоди є майнові права особи, як в момент укладення шлюбу, так і надалі.
З представлених документів суд встановив, що подружжя оформили шлюбний контракт, перебуваючи в шлюбі. З умов шлюбної угоди випливає, що все майно, яке нажите в період шлюбу між подружжям, буде вважатися сумісною власністю, крім майна, яке один з них придбає на власні кошти.
В цьому випадку таким (спірним) майном є домоволодіння, яке громадянка «А» придбала на позикові у банку кошти і виплачує зі своєї заробітної плати.
Суд прийшов до висновку, що вказана в шлюбному договорі умова у вигляді виключного права власності одного з подружжя на дане майно не суперечить законодавчим нормам. Ті обставини, що громадянин «Б» і громадянка «А» після підписання контракту розірвали шлюб, не є причиною невизнання такої угоди.
Суд відмовляє громадянину «Б» в задоволенні його вимог про визнання договору недійсним, а також відмовляє у визнанні спірного майна спільною власністю.
Відповідальність за невиконання умов шлюбного договору
Через те, що шлюбний контракт має форму договору, невиконання його умов тягне за собою цивільноправову відповідальність у вигляді несприятливих наслідків для сторони, яка порушує умови контракту.
Законодавство (ЦК України) передбачає різні варіанти захисту інтересів сторін контракту. Основними з таких форм є:
- визнання прав;
- відновлення умов, які існували до того, як право було порушене, а також припинення порушень;
- визнання угод недійсними або нікчемними, і застосування до них відповідних наслідків;
- обов’язок відшкодувати збитки;
- обов’язок виплатити штраф;
- відшкодувати шкоду в натурі.
Для захисту своїх інтересів, сторона контракту може звернутися до суду з позовом до сторони, яка порушує умови контракту.
У разі, коли порушуються або не виконуються умови шлюбного документа, застосовуються норми законодавства, які регламентують договірні відносини, в т.ч. невиконання договірних зобов’язань (ЦК України).
Шлюбний договір та розподіл майна
Правовідносини між сторонами, які уклали шлюбний договір, регулюються положеннями Сімейного та Цивільного кодексів. Сторони можуть укладати, змінювати і розривати такий документ на свій розсуд, але при дотриманні вимог законодавства. В односторонньому порядку така зміна або розірвання неможливі.
При укладанні шлюбного договору сторони зобов’язані дотримуватись вимог Сімейного кодексу, який забороняє включати в угоду умови, що обмежують або порушують права сторони в особистих немайнових відносинах, а також майнові права непрацездатних громадян. Також не можна включати в документ умови про дітей.
У разі, коли одна зі сторін даного договору не згодна з його умовами, закон надає можливість оскаржити, і визнати недійсними. як умови, так і договір повністю в судовому порядку. Однак, для того, щоб суд виніс позитивне рішення у справі, необхідна наявність істотних умов і підстав для цього.
Порушення або невиконання домовленостей тягне за собою певні наслідки для порушників, форми яких регламентовані в главі ЦК України.
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
