- Розділ майна після розлучення подружжя
- В який строк після розлучення можна провести поділ майна
- Поділ майна після розлучення: порушення прав подружжя
- Позовна давність при розділі майна після розлучення на практиці
- Пропуск строку позовної давності при розділі майна після розлучення
- Порядок розділу майна після розлучення подружжя
- Добровільний порядок поділу майна після розірвання шлюбу
- Поділ майна подружжя після розлучення через суд
- Позовна заява про розділ майна після розлучення в суді
- Оформлення позовної заяви для поділу майна після розлучення
- Порядок подання позовної заяви на розділ майна після розлучення
- Держмито при розподілі майна подружжя після розірвання шлюбу
- Розмір держмита за позовну заяву про поділ майна після розлучення
- Ціна позову та держмито при розділі майна після розірвання шлюбу
- Пільги зі сплати держмита при поділі майна подружжя
- Виплата компенсації при розділі майна при розлученні через суд
- Ким визначається ціна позову про розподіл майна при розлученні?
- Розділ майна подружжя після розірвання шлюбу
Розділ майна після розлучення подружжя
Сімейний Кодекс України (далі – СК) передбачає можливість поділу спільного майна подружжя після розірвання шлюбу з ініціативи будь-кого з них, а також з ініціативи кредиторів, для зручності звернення стягнення на виділену із загального майна частку одного з подружжя.
Розділ проводиться в добровільному (за згодою сторін) або в судовому порядку. Строк позовної давності становить 3 роки з того моменту, коли колишній чоловік дізнався про порушення своїх майнових прав.
Для звернення до судової інстанції буде потрібно:
- скласти позовну заяву;
- прикласти до неї необхідні документи;
- сплатити держмито.
В який строк після розлучення можна провести поділ майна
Законодавчо встановлено, що суперечки про розділ майна між подружжям після розірвання шлюбу мають строк позовної давності, і цей строк становить 3 роки (СК України). Це означає, що майнові претензії подружжя один до одного, а також майнові претензії кредиторів можуть бути пред’явлені протягом зазначеного періоду.
На практиці питання застосування та обчислення строку позовної давності викликає чимало труднощів. Дилема полягає у визначенні моменту, з якого слід починати відлік: з моменту розлучення або з моменту обмеження прав одного з подружжя на його частину в загальному спільному майні. Кодекс подібних роз’яснень не містить.
Постановою Пленуму Верховного Суду України зроблена спроба внести ясність у вирішення проблеми. Згідно з документом, строк позовної давності по розділу майна колишнього подружжя, що є спільною власністю, слід обчислювати з моменту, коли особі стало відомо або повинно було стати відомо про порушення її прав, а не з дня розірвання шлюбу.
Поділ майна після розлучення: порушення прав подружжя
Ухвалою Верховного Суду України встановлено, що, якщо після розлучення колишнє подружжя продовжують спільно використовувати майно, то строк позовної давності починається з того дня, коли одним з них буде вчинена дія, що перешкоджає іншому подружжю здійснювати свої права щодо спільного майна (наприклад, вироблено відчуження (продаж або дарування).
Порушенням права колишнього подружжя на спільну власність можна вважати:
- відчуження в результаті здійснення угоди спільної власності, що знаходилася у володінні одного з колишнього подружжя;
- обмеження або перешкоджання в доступі до спільного майна;
- суперечка про порядок використання спільного майна;
- несення всього тягаря змісту спільного майна тим з колишнього подружжя, у володінні якого воно залишилося.
Так чи інакше, але рішення про те, чи мало місце порушення прав одного з колишнього подружжя, приймає суд, а тому багато в чому рішення залежить від внутрішнього переконання і думки конкретного судді.
Слід знати про існування спеціального строку позовної давності. Так, у разі придбання в шлюбі житла за договором інвестування, строк давності на розділ зазначеного майна буде обчислюватися з моменту реєстрації права власності на збудоване житло, навіть якщо ця реєстрація буде проведена після розірвання шлюбу.
Позовна давність при розділі майна після розлучення на практиці
На практиці ситуація з обчисленням строків позовної давності у справах про розподіл майна колишнього подружжя після розлучення йде таким чином. Наприклад, поділ майна подружжя при розлученні проведений не був, а квартира, в якій залишився проживати один з подружжя, перебувала у спільній власності.
По закінченню тривалого часу другий з подружжя заявляє першому про наміри використовувати спільне майно, на що отримує відмову. Це є порушенням права на спільне майно. І тільки з цього моменту за законом може почати обчислюватися строк позовної давності по розділу майна. За час, протягом якого, спільне майно не використовувалося другим з подружжя, воно могло бути піддано неодноразовому відчуженню, як особою, у володінні якої воно знаходилося, так і наступними його набувачами. Виникає проблема: угоди, щодо спільного майна, наприклад, за 10 або 20 років, повинні бути визнані недійсними.
Пропуск строку позовної давності при розділі майна після розлучення
З тих чи інших причин, строк позовної давності по розділу спільного майна може бути пропущений колишнім подружжям.
- Загальне правило говорить про те, що пропуск строку позовної давності позбавляє особу можливості вимагати відновлення її порушених прав, в даному випадку права вимагати поділу спільного майна.
- Однак у виняткових випадках, за наявності поважних причин, що належать до обставин, що стосуються особистості позивача (в зв’язку з важким захворюванням, неграмотністю, безпорадним становищем тощо) суд має право відновити протягом строків позовної давності (Цивільний кодекс України – далі ЦК).
Поважними можуть бути визнані лише ті причини пропуску позовної давності, які мали місце протягом останніх місяців строку давності або спостерігалися протягом не менше 6 місяців під час перебігу строку давності.
Рішення про поважність тієї чи іншої причини, яка може стати підставою для відновлення строків давності, приймає суд. Чітких критеріїв, що дозволяють віднести ту чи іншу причину до розряду поважних, в законодавстві немає.
Порядок розділу майна після розлучення подружжя
Сімейний кодекс передбачає два можливих варіанти розподілу майна для вже розлученого подружжя.
- Перший з них – це мирне вирішення питання шляхом укладення добровільної угоди;
- Другий варіант – розділ майна судом на підставі позовної заяви одного з подружжя (застосовується в разі неможливості мирного врегулювання питання і за наявності суперечок щодо майна).
Добровільний порядок поділу майна після розірвання шлюбу
Добровільний порядок поділу майна передбачає складання колишнім подружжям добровільної угоди – договору, в якому буде чітко визначено, яке майно, кому і в якому розмірі відходить (Сімейний кодекс України). Всупереч загальним правилам рівності часток подружжя в спільному майні, визначеному законом, договір про добровільний поділ майна може розділяти майно між подружжям не в рівних частинах. Головне – добровільна згода колишнього подружжя на таке вирішення питання.
Угода про розподіл спільного майна колишнього подружжя є офіційним документом, однак, нотаріального посвідчення вона не вимагає. Документ може бути посвідчений нотаріально за бажанням сторін.
Поділ майна подружжя після розлучення через суд
Поділ майна після розлучення може бути складним і варіюватися в залежності від законодавства конкретної країни або регіону. Однак у багатьох юрисдикціях існують загальні принципи та кроки, які можна очікувати в процесі поділу майна після розлучення через суд. Зазвичай це включає такі етапи:
- Подача заяви про розлучення: Розлучення зазвичай розпочинається поданням однією зі сторін заяви про розлучення до суду.
- Збір інформації про майно: Обидві сторони повинні надати інформацію про всі свої активи та зобов’язання, що може включати в себе нерухомість, фінансові рахунки, автомобілі, бізнеси та інше.
- Оцінка майна: Деякі активи можуть потребувати оцінки, зокрема, якщо сторони не можуть домовитися про їхню ринкову вартість.
- Подача заяви про поділ майна: Сторони подають заяву про поділ майна, де вони можуть вказати свої побажання та аргументи щодо того, як слід поділити майно.
- Судове засідання: Судове засідання визначається для розгляду питань, пов’язаних з розлученням і поділом майна. Сторонам надається можливість висловлювати свої погляди та представляти свої аргументи.
- Прийняття рішення судом: Після розгляду всіх обставин і аргументів, суд приймає рішення щодо поділу майна. Це рішення може бути визначене законом або суддям на основі заслуховуваної інформації.
- Виконання рішення: Якщо поділ майна стає частиною рішення суду, сторони повинні виконати це рішення, що може включати в себе переписку власності, зміни в банківських рахунках тощо.
- Обжалування рішення: Залежно від юрисдикції, сторони можуть мати можливість подати апеляцію на рішення суду у випадку незгоди.
Важливо пам’ятати, що це загальний огляд і сам процес може суттєво відрізнятися в залежності від конкретних обставин і місця проведення розлучення. Якщо вам потрібна конкретна правова порада, рекомендується звернутися до місцевого адвоката.
Позовна заява про розділ майна після розлучення в суді
Свої вимоги по відновленню до порушеного права на спільне майно подружжя може відстоювати шляхом звернення до суду. Звернення це оформлюється у вигляді позовної заяви. Позовна заява повинна бути не тільки юридично грамотною а й правильно оформленою. Вимоги до складання позовної заяви містяться в нормах Цивільного кодексу України (ЦК).
Оформлення позовної заяви для поділу майна після розлучення
Позовна заява складається на аркуші формату А4, як правило, в друкованому вигляді. У верхньому правому куті листа, в так званій «шапці», вказується кому (до якого суду) адресована заява, далі йдуть анкетні (ПІБ) і контактні (адреса, номер телефону) дані позивача і відповідача, ціна позову. Після – в центрі документа – вказується його назва, а саме «Позовна заява про поділ майна колишнього подружжя».
Текст позовної заяви повинен бути логічно правильним, послідовним і структурованим. Документ містить:
- фабулу питання (дата укладення шлюбу, дата його розірвання, суть спору);
- опис обставин, що спонукали позивача звернутися до суду (з відповідною аргументацією);
- суть порушення або загрози порушення прав і законних інтересів позивача;
- прохання позивача про вирішення питання про розподіл, звернене до суду з викладом свого бачення кінцевого результату.
В кінці заяви має бути підпис позивача і зазначення дати складання заяви. До позовної заяви додається пакет документів, який підтверджує наявність і вартість майна подружжя, документ про сплату державного мита, копії заяви за кількістю учасників процесу та інші документи.
Порядок подання позовної заяви на розділ майна після розлучення
Позовна заява про поділ майна за загальним правилом подається до суду за місцем проживання відповідача. Якщо розділу підлягає нерухомість, то звертатися слід до суду за місцем розташування об’єкта нерухомості.
Підсудність справи тієї чи іншої судової інстанції визначається ціною позову. Визначаючи ціну позову, слід орієнтуватися на вартість майна на момент подання позовної заяви.
Держмито при розподілі майна подружжя після розірвання шлюбу
Державне мито у справах про поділ майна є фактичною платою за розгляд справи судом. Зазначений платіж при подачі позовної заяви вноситься позивачем. Далі ж сума держмита може бути стягнена і з відповідача, в разі прийняття судом рішення на користь позивача (ЦК). Якщо ж позовні вимоги позивача задоволені відповідачем ще до судового розгляду справи, то сплаченепозивачем до того моменту держмито не повертається.
Несплата держмита є підставою для відмови судом у прийнятті позовної заяви до розгляду. У таких випадках, заява повертається позивачеві для усунення недоліку (Цивільно процесуальний кодекс України).
Розмір держмита за позовну заяву про поділ майна після розлучення
Розмір державного мита при поданні позовної заяви про розподіл майна залежить від декількох факторів:
- ціни позову;
- судової інстанції, в яку подано заяву.
Обчислюється держмито з фіксованою ставкою +% від суми, що перевищує базову (Сімейний кодекс України).
Що стосується розрахунку суми держмита в залежності від судової інстанції, що розглядає позов, то:
- до розрахунку держмита за позовом, поданим у зв’язку з суперечкою, що раніше не розглядалися судом, застосовуються загальні правила, передбачені законодавством;
- якщо судом раніше вже було визнане право позивача на частку в спільному майні, сума держмита буде більшою.
Ціна позову та держмито при розділі майна після розірвання шлюбу
Якщо в процесі розгляду справи позивачем буде зменшена ціна позовних вимог, держмито перераховується, а надміру сплачені позивачем гроші – повертаються. Якщо ціна збільшується – позивачеві буде потрібно доплатити нестачу.
Пільги зі сплати держмита при поділі майна подружжя
З причини важкого матеріального становища позивача, суд за його заявою може надати можливість відстрочки, розстрочки або зменшення суми держмита.
Податковим кодексом України передбачено перелік категорій громадян, які звільняються від сплати держмита в будь-якому випадку. До них відносяться інваліди І та ІІ груп, учасники та ветерани бойових дій тощо.
Виплата компенсації при розділі майна при розлученні через суд
У разі, коли одному з подружжя за рішенням суду передається майно, вартість якого істотно перевищує частку іншого подружжя в спільному майні, тому може бути присуджена грошова або інша компенсація його частки в зазначеному майні.
Підставою для призначення компенсації є виявлення бажання іншим з подружжя отримати компенсацію частини переданих у володіння коштів другої половини майна.
Компенсація може бути проведена:
- в грошовому еквіваленті (% від вартості переданого майна);
- в іншому вигляді, наприклад коштом надання різного роду послуг, оплати рахунків, передачі у володіння іншого майна тощо.
Речі, придбані в шлюбі для задоволення потреб неповнолітніх дітей, передаються тому з подружжя, з ким визначено місце проживання дітей. Компенсації другому чоловікові в такому випадку не надаються. Те ж саме стосується вкладів, внесених на ім’я неповнолітніх дітей.
Згідно із законодавством України автомобіль належить до майна неподільного, тому виділення частки або частини майна в натурі неможливе. Можливі такі варіанти вирішення питання про розподіл автомобіля:
- автомобіль залишається в одного з подружжя, за що другий з подружжя отримує право на інше майно;
- автомобіль присуджується одному з подружжя, який зобов’язаний виплатити другому грошову компенсацію його частини. (В цьому випадку рішення про те, кому присудити автомобіль суд приймає, спираючись на власну думку та обставини використання авто, наприклад, виходячи з того, хто частіше з подружжя користувався автомобілем);
Суд постановляє продати автомобіль, а отриману суму поділити між колишнім подружжям порівну.
Ким визначається ціна позову про розподіл майна при розлученні?
Ціна позову визначається позивачем і вказується в позовній заяві. Вона є відбиттям загальної вартості всього спільного майна, що підлягає розподілу, на момент звернення до суду. Якщо відповідач згоден із зазначеною в позові вартістю спільного майна, суд, приймаючи остаточне рішення про розподіл, відштовхується від зазначеної вартості. Якщо у сторін немає одностайності щодо вартості майна, така вартість повинна бути підтверджена будь-якими доступними законними способами, включаючи надання суду документів, що підтверджують вартість того чи іншого предмета (чеки, товарні накладні тощо) і проведення товарознавчої експертизи.
Відсутність у справі документів, що підтверджують вартість майна, що піддається поділу, може стати підставою для оскарження остаточного рішення по справі.
Розділ майна подружжя після розірвання шлюбу
Поділ майна подружжя після розірвання шлюбу може відбуватися на підставі добровільної угоди між колишнім подружжям або на підставі рішення суду. Основними положеннями судового порядку поділу майна між колишнім подружжям є наступні:
- Позовна давність у справах про розподіл майна колишнього подружжя становить 3 роки та починає обчислюватися з моменту, коли одному з подружжя стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав на спільне майно, незалежно від того, який проміжок часу пройшов з моменту розірвання шлюбу.
- Для звернення до суду за вирішенням питання про розподіл майна той з подружжя, права якого порушені, має скласти та подати відповідну позовну заяву.
- За подачу позовної заяви з позивача стягується державне мито, сума якого залежить від ціни позову та від судової інстанції, в якій буде розглядатися справа.
- У разі передачі одному з подружжя за рішенням суду майна, що істотно за вартістю перевищує його частку, другий з подружжя має право на грошову або іншу компенсацію своєї частини.
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
