- Режим майна подружжя
- Законний режим майна подружжя
- Спільна власність подружжя
- Особиста власність подружжя
- Визнання майна кожного з подружжя їх спільною власністю
- Режим майна подружжя при розлученні
- Договірний режим майна подружжя
- Зміст шлюбного договору про майно подружжя
- Закон про шлюбний договір подружжя
- Укладення, зміна і розірвання шлюбного договору про майно подружжя
- Визнання шлюбного договору недійсним
- Законний договірний режим майна подружжя
Режим майна подружжя
Режим майна подружжя — це правове положення, яке визначає відносини між майном подружжя під час шлюбу або під час його розірвання (розлучення чи смерть). Режим майна може варіюватися в залежності від законодавства країни чи штату, в якому ви проживаєте. Ось деякі з найпоширеніших режимів майна:
- Спільність майна (спільна власність): Багато юрисдикцій визнають концепцію спільності майна, коли майно, набуте під час шлюбу, є спільною власністю обох подружжя. При розлученні або розірванні шлюбу це майно може бути розподілене порівну або за іншими законодавчими вимогами.
- Режим окремого майна: У режимі окремого майна кожен з подружжя має своє власне майно, і при розлученні або смерті подружжя розподіл майна відбувається відповідно до прав власності кожного партнера.
- Режим розділу майна: У цьому режимі кожен з подружжя має власне майно, і вони можуть визначити конкретні умови розподілу майна в угоді або за допомогою судового рішення.
- Змішаний режим: Деякі юрисдикції можуть застосовувати комбінацію різних режимів майна, враховуючи як окреме, так і спільне майно в різних обставинах.
- Майновий режим за замовчуванням: Деякі країни або штати можуть встановлювати певний майновий режим за замовчуванням, який діє, якщо подружжя не укладає окрему угоду про майнові відносини.
Важливо ознайомитися з законами своєї конкретної юрисдикції, оскільки вони визначають правила режиму майна подружжя. Багато подружжів вибирають укладати шлюбні угоди або угоди про майнові відносини, щоб встановити власні правила розподілу майна в майбутньому.
Законний режим майна подружжя
Законний режим визначає умови володіння, користування і розпорядження спільним майном після реєстрації шлюбу. Майно, нажите до вступу в шлюб, буде регулюватися нормами цивільного права.
За загальним правилом, майно, нажите в шлюбі, є спільно нажитим без визначення часток. Тому розпоряджатися майном подружжя зобов’язане за спільною згодою.
Спільна власність подружжя
Спільна власність – це поняття характеризується тим, що власність перебуває у володінні, користуванні, розпорядженні у кількох осіб. Спільна власність, як правило, виникає тільки через закон і має скасовувати від часткової, в тому, що частки у власності конкретно не визначені.
Спільна власність може виникати за певних обставин і відрізняється тісно пов’язаними особистими відносинами між фізичними особами. Такі обставини строго визначені в законі, та їх можна виділити:
- Спільна власність подружжя. За загальним правилом режим спільної власності подружжя є рівним, тобто все нажите майно в шлюбі буде ділитися порівну. Виняток становить, якщо між подружжям був укладений шлюбний договір.
- Спільна власність селянсько-фермерського господарства.
Ми будемо говорити про перший вид власності, а саме про власність подружжя (які особливості, режими можуть виникати у подружжя). Подружжя розпоряджаються майном за взаємною згодою, інше може бути передбачено шлюбним договором (угода, яка визначає розпорядження майном).
Слід зазначити, що цей вид власності виникає тільки після державної реєстрації шлюбу. Поняття фактичний або цивільний шлюб не існує, тому такий вид шлюбу буде регулюватися законодавством.
Поняття спільної власності передбачене у Цивільному і Сімейному кодексах України. У Цивільному кодексі виділяють загальні принципи спільно нажитого майна. Безпосередньо види спільного майна передбачені в Сімейному кодексі України:
- Перший вид – це майно, нажите під час шлюбу (будь-яке рухоме і нерухоме майно, наприклад, квартира, машина і так далі).
- Спільним майном так само визнаються цінні папери, вклади в банках.
- Наступний вид майна – це дохід фізичних осіб, а також дохід в якості підприємця, дохід від авторської, інтелектуальної діяльності (наприклад, допомоги по втраті працездатності, по безробіттю тощо)
Також необхідно відзначити, що якщо, наприклад, один з подружжя під час шлюбу не мав самостійного доходу, але доглядав за дітьми, вів домашнє господарство, то він також має право на спільне майно.
Подружжя має спільне право на майно (володіння, розпорядження, користування). Навіть якщо в угоді виступає одна особа, то мається на увазі згода іншого автоматично. У разі якщо договір укладається, наприклад, по купівлі-продажу нерухомості, то необхідна обов’язкова нотаріальна згода іншого з подружжя.
Особиста власність подружжя
У законодавстві передбачено, що із загального нажитого майна може бути виділена особиста власність подружжя. Слід виділяти деякі види майна, на які не поширюються правила, передбачені вище:
- Речі, придбані до шлюбу.
- Майно, передане по безоплатних угодах (договір дарування).
- Речі, передані в порядку спадкування.
- Майно, призначене для особистого користування (одяг, предмети гігієни, медичні препарати, наручний годинник і так далі).
- Майно, куплене під час шлюбу, на грошові кошти, які були накопичені до вступу в шлюб.
Винятки з цього списку складають особисті предмети розкоші, які належать кожному з подружжя. До таких речей відносятся дорогоцінні вироби (коштовності), вироби з хутра тощо. На такі предмети буде поширюватися поняття спільної власності (Сімейний кодекс України).
Визнання майна кожного з подружжя їх спільною власністю
В результаті тривалого сімейного життя, особисті речі, які належать подружжю, можуть зазнавати значних змін. Речі можуть ламатися, в них може бути передбачені якісь поліпшення.
Нерідко виникають складні правові ситуації, коли нерухомість була придбана чоловіком до шлюбу, а в момент спільного проживання в цю квартиру або житловий будинок були внесені істотні зміни. В якій власності буде дане житлове приміщення після розлучення: у спільній або належати тільки одній з осіб.
В такому випадку для переходу спірного майна в розряд спільної власності необхідна наявність декількох факторів:
- чи проводилися або існують будь-які зміни, які істотно поліпшили житлове приміщення і, відповідно, збільшили його вартість;
- чи проводився капітальний ремонт або перепланування.
Режим майна подружжя при розлученні
При розлученні, якщо в спірне майно вносилися будь-які зміни, наприклад, ремонт, і вартість ремонту була невелика, то суд може і не визнати квартиру спільним майном. В такому випадку одна зі сторін повинна буде компенсувати ремонт іншій.
Приклад
Кравченко А. звернувся до районного суду з позовом до Кравченко М. про визнання будинку, спільно нажитим. Спірний будинок перейшов до Кравченко М. в порядку спадкування. Під час шлюбу, як встановив суд, в будинку був проведений капітальний ремонт, і житлова площа була збільшена. На підставі дослідження, керуючись нормами Сімейного кодексу України, суд виніс рішення про визнання житлового приміщення спільно нажитим.
- При розгляді даної категорії справ суди повинні враховувати, фактичну вартість майна до і після внесення суттєвих змін.
- Також необхідно враховувати ряд факторів (грошові кошти на будівельні матеріали, транспортні послуги, можливий ступінь експлуатації житлового приміщення, ступінь зносу і так далі).
При цьому варто пам’ятати про те, що подружжю необхідно довести, які саме він вносив поліпшенню шляхом надання чеків та інших доказів.
Договірний режим майна подружжя
Договірний режим майна подружжя визначається шлюбним договором і може відрізнятися від законного. Шлюбний договір – це угода між подружжям з приводу належного їм майна або придбаного майна в майбутньому.
Угода є правом сторін, тому укладати таку угоду чи ні залежить від особистих уподобань. Але в першу чергу договірний режим допоможе сторонам захистити себе від будь-яких зазіхань на особисте майно.
Зміст шлюбного договору про майно подружжя
Загальне правило, яке передбачено сімейним законодавством говорить про те, що майно, нажите в шлюбі, є спільним, якщо інше не передбачено шлюбним договором. Далі, мова буде йти про те, з якою метою укладають шлюбний договір, про його зміст, форма, умови.
Шлюбний договір необхідно укладати для більш вільного розпорядження майном. Щоб переконатися у тому, що майно не перейде в розряд спільної власності, наприклад, якщо в одного з подружжя є нерухомість або частки, акції в капіталі. Тому при укладанні шлюбного контракту можна виділити як плюси, так і мінуси.
Плюси:
- Чітке розмежування майна подружжя.
- Відсутність суперечок майнового характеру при розірванні шлюбу.
Мінуси:
- Відсутність можливості передбачити всі сторони життя і виникнення нової власності. При внесенні змін до договору необхідно додатково сплатити державне мито нотаріусу.
- Може виникнути ситуація, при якій одна сторона визнає договір недійсним, наприклад, якщо вважатиме, що умови є несприятливими.
Шлюбний договір передбачає врегулювання між подружжям майнових відносин. Укласти шлюбний договір можна, як до реєстрації шлюбу, так і під час шлюбу.
Шлюбний договір укладається в письмовій формі і потребує нотаріального посвідчення. Недотримання цих умов тягне недійсність договору і не несе ніяких юридичних наслідків для сторін. Так, якщо вносяться зміни в шлюбний договір, вони підлягають нотаріальному посвідченню.
У шлюбному договорі може бути майно, яке буде придбано в майбутньому. Тому зміст шлюбного договору може бути різним:
- предмети, нажиті в шлюбі, будуть особистими речами подружжя;
- речі будуть вважатися частковою власністю;
- можливий змішаний правовий режим, який включає спільний режим, наприклад, для нерухомості, а заробітна плата буде належати до особистої власності.
Шлюбна угода може містити відменну і відкладальну умову. Відмінною умовою є припинення будь-яких зобов’язань, в залежності від їх настання (наприклад, у разі зради одного з подружжя). Відкладальна умова наступає після виникнення будь-яких обставин, настання яких невідомо (наприклад, народження дитини).
Закон про шлюбний договір подружжя
За законодавством існують умови, які не можуть бути передбачені в шлюбному договорі. Якщо ці умови будуть включені, то договір буде вважатися недійсним:
- Умови, які будуть обмежувати дієздатність і правоздатність фізичної особи (наприклад, обмеження на судовий захист).
- Умови, які стосуються особистих немайнових прав (наприклад, не можна встановлювати, хто буде вести господарство або виховувати дітей).
- Умови, які будуть істотно обмежувати права другого з подружжя. Такий договір може бути оскаржений.
Укладення, зміна і розірвання шлюбного договору про майно подружжя
Зміни вносяться в шлюбний договір в письмовій формі, і підлягають нотаріальному посвідченню. Шлюбний договір може бути розірваний за згодою сторін або в судовому порядку.
Пам’ятайте, що одностороння відмова від договору не є дійсною.
Суд може розірвати шлюбний договір у разі, якщо:
- Одна зі сторін допустила суттєві порушення в договорі.
- Змінилися обставини, за яких укладався договір. Тут маються на увазі істотні зміни, при настанні яких даний договір не був би укладений.
- Якщо в договорі містяться умови, при яких він вважається розірваним, і ці обставини наступають.
Законодавство передбачає інші зміни і розірвання договору. У разі якщо один з подружжя хоче змінити або розірвати договір в судовому порядку, він зобов’язаний дотримати досудовий порядок. Тобто спочатку направити іншій стороні претензію.
Визнання шлюбного договору недійсним
Шлюбний договір є угодою між двома особами, який визначає майнові відносини. Договір є угодою, тому в законодавстві існує перелік умов, коли угоду можна визнати недійсною. Стосовно шлюбного договору можна виділити наступні умови:
- Вчинення правочину недієздатною особою, означає, що в момент укладення угоди особа не могла розуміти значення своїх дій.
- Укладення угоди під впливом помилки, обману, насильства, погрози.
- Якщо умови договору ставлять в несприятливі умови одного з подружжя.
- Договір визнається недійсним, в разі якщо сам шлюб визнається таким (наприклад, фіктивний шлюб).
Шлюбний договір, визнаний судом недійсним, не тягне юридичних наслідків і вважається розірваним з моменту підписання.
Законний договірний режим майна подружжя
Між подружжям може бути передбачено два види режиму: законний і договірний.
При законному режимі виділяють спільно нажите майно і особисте майно.
- До спільно нажитого слід віднести майно, нажите в шлюбі (різні предмети, заробіток обох подружжя, у тому числі та від авторської діяльності, предмети розкоші тощо)
- До особистого майна належать предмети індивідуального користування, майно, яке передано по безоплатній угоді (дарування, спадкування тощо).
Існує ряд певних умов, коли особисте майно може перейти в розряд спільно нажитого: якщо істотно покращилось майно одного з подружжя, наприклад, при капітальному ремонті.
Договірний режим передбачає укладення шлюбного договору між подружжям. Цей договір складається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Шлюбний договір дозволяє визначити майнові відносини між подружжям.
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
