- Поділ майнових зобов’язань подружжя при розлученні
- Які майнові зобов’язання подружжя підлягають поділу при розлученні?
- Відповідальність подружжя за майновим загальним і особистим зобов’язанням
- Поділ кредитних зобов’язань при розділі майна подружжя
- Поділ боргових зобов’язань подружжя при розлученні
- Поділ іпотеки при розлученні подружжя
- Поділ майнових зобов’язань по материнському капіталу
- Угода про розподіл майнових зобов’язань при розлученні
- Судова практика поділу майнових зобов’язань при розлученні
- Держмито при поділі майнових зобов’язань при розлученні
- Поділ спільних майнових зобов’язань при розлученні
Поділ майнових зобов’язань подружжя при розлученні
Поділ майнових зобов’язань при розлученні може бути складним процесом, оскільки стосується визначення фінансових обов’язків кожного з подружжя після закінчення шлюбу. Нижче наведено деякі загальні аспекти, які можуть враховуватися при поділі майнових зобов’язань:
- Об’єкти Розподілу: Спочатку важливо визначити, які конкретно об’єкти мається на увазі під “майновими зобов’язаннями”. Це може включати борги, кредити, іпотеки, позики та інші фінансові зобов’язання, які подружжя мали під час шлюбу.
- Оцінка Зобов’язань: Наступним етапом може бути оцінка обсягу та вартості зобов’язань кожного з подружжя. Це може включати зобов’язання по кредитах, іпотеках, боргах перед кредиторами та інші.
- Спільні Зобов’язання: Якщо зобов’язання були спільними, тобто належали обом подружжям, важливо визначити, як буде розділена відповідальність за спільні борги.
- Розподіл Відповідальності: Суд або сторони можуть вирішити, яке подружжя бере на себе відповідальність за конкретні зобов’язання. Це може бути частиною угоди про розлучення або рішенням суду.
- Платіжна Здатність: У випадку розділу зобов’язань важливо враховувати фінансову здатність кожного подружжя взяти на себе той чи інший зобов’язання.
- Угода про Розподіл Зобов’язань: Сторони можуть укладати угоду про розподіл зобов’язань, де визначаються права та обов’язки кожного з подружжя щодо виплати боргів.
- Подання на Суд: У випадку недомовленості або конфлікту сторони можуть подати на суд для розв’язання питань поділу майнових зобов’язань.
Враховуючи індивідуальні обставини та законодавство вашої країни, рекомендується звертатися до юридичного консультанта чи адвоката для отримання конкретної поради щодо вашої ситуації.
Які майнові зобов’язання подружжя підлягають поділу при розлученні?
Під час поділу зобов’язань після розлучення ключовим питанням є такий: «Чи використовувалися отримані будь-ким із подружжя кошти на благо сім’ї?» При позитивної відповіді, навіть якщо інші вимоги порушуються (наприклад, інший член подружжя не повідомлений перед отриманням кредиту першим), найімовірніше, суд призначить розділ зобов’язань.
- Якщо один з подружжя брав кредит до шлюбу, але продовжував його виплачувати в процесі сімейного життя, зобов’язання не підлягають розділу. Але інший член подружжя має право претендувати на відшкодування частини грошей, які були сплачені в період шлюбу (якщо інше не передбачено шлюбним договором).
- Майно і зобов’язання, які він придбав після того, як подружжя припинили проживати спільно і спільно вести бюджет, вважаються загальними та підлягають поділу в рівних пропорціях. Протилежного можна домогтися за допомогою судового розгляду.
- У разі розлучення покладається повідомити банк або іншу фінустанову, перед яким один з подружжя має зобов’язання, про що сталися в сім’ї зміни.
приклад
Виборзький районний суд Санкт-Петербурга відмовився визнавати заборгованість по орендній платі за студію, яка накопичилася у одного з подружжя, загальним зобов’язанням, набутим у шлюбі. Підстава – борг утворився у чоловіка в той час, коли у них з дружиною вже не було спільного бюджету, хоча офіційно вони все ще були одружені.
Відповідальність подружжя за майновим загальним і особистим зобов’язанням
Борги, як і майно, теж бувають загальними та особистими. Подружжя, в тому числі колишні, несуть відповідальність за зобов’язаннями, які вони разом на себе поклали, або які прийняв один з членів сім’ї за згодою другого. Але тільки за умови, що обставини, що призвели до виникнення зобов’язань, стосувалися інтересів обох подружжя.
Спільними будуть вважатися борги, пов’язані з купленим спільно майном (нерухомістю) і іншими угодами, або ті, які утворилися внаслідок нанесення подружжям або їх дітьми шкоди третім особам.
Не діляться зобов’язання, пов’язані окремо до особистості чоловіка чи дружини:
- відшкодування заподіяної шкоди одним з них;
- аліменти;
- борги, що виникли через бажання когось одного задовольнити власні потреби;
- заборгованості, що з’явилися до шлюбу.
Особисті борги одного з подружжя відшкодовуються з його персонального майна або частки, виділеної йому при розлученні. Тільки якщо її не вистачає, на виплату заборгованості може використовуватися спільна власність.
Аналогічно з загальними зобов’язаннями: вони виконуються із загального майна, а якщо цього недостатньо, то шляхом особистої власності кожного з подружжя.
приклад
Кредит, який взяв один з подружжя на свої потреби, без узгодження з чоловіком / дружиною або з зазначенням недостовірних відомостей, буде вважатися його особистим зобов’язанням. Такий борг не підлягає розподілу. Однак на практиці довести необізнаність дуже складно, оскільки потрібно довести, що сім’я фактично сумісно не проживає, подружжя не спілкуються один з одним.
Поділ кредитних зобов’язань при розділі майна подружжя
Найчастіше при оформленні кредитів один з подружжя виступає позичальником, другий – поручителем, або дає письмову згоду на видачу сім’ї грошових коштів. Під час поділу зобов’язань через судовий орган судді не погодяться, щоб сімейний кредит виплачував виключно той з подружжя, чиє прізвище стоїть на договорі кредитування.
- Припинення шлюбу не є приводом до закінчення кредитних зобов’язань. Чоловік має право розраховувати на допомогу другої половини не тільки в процесі шлюбу, але і після його припинення.
- Кредитні зобов’язання діляться між колишніми чоловіком та дружиною за умови їх спільного володіння і користування майном. Якщо хтось із подружжя бажає одноосібно отримати взяту в кредит річ, він повинен взяти на себе і залишок боргу (за винятком випадків, коли інше обумовлено в добровільній угоді).
- Одночасно діляться зобов’язання по залишку тіла кредиту і відсотків.
Поділ боргових зобов’язань подружжя при розлученні
Зобов’язання виплачувати позики ділиться між колишнім подружжям за тими ж правилами, що і заборгованість по кредиту. Під позикою розуміються взяті в борг гроші у фізичної особи або організації, але не банку.
- Чоловік і дружина після розлучення зобов’язані брати участь в рівно частковій сплаті позики, якщо він використовувався на забезпечення добробуту сім’ї (включаючи лікування одного з її членів).
- Предметом зобов’язань за договором позики є виплата його тіла і тільки іноді відсотків (якщо гроші надає ломбард). У цьому позику відрізняється від кредиту: за останнім завжди виплачуються відсотки.
Якщо гроші взяті в борг у друзів або родичів, всім сторонам краще домовитися і укласти угоду. У ньому вказати, хто, в якому розмірі і з якою частотою буде розраховуватися по боргу.
Поділ іпотеки при розлученні подружжя
Є два варіанти укладення договору іпотечного кредитування подружжям. При першому обидва виступають созаемщиками; при другому один підписує документ, а інший дає згоду. Схеми поділу зобов’язань можуть бути різними, вони залежать від доброї волі банку.
- Созаємники можуть розділити іпотечний борг. Банк змінює умови договору шляхом укладення додаткової угоди. Солідарна відповідальність покладається по частинах на кожного з колишнього подружжя. Банки не завжди погоджуються на такий варіант: вони не хочуть втрачати можливість витребувати борг з будь-якого зі співпозичальників, якщо інший не зможе платити. Фінустанова має право поділити борг, але не зобов’язана це робити.
- Колишнє подружжя за спільною згодою можуть просити переоформлення договору на одного з них. Другий позбавляється обов’язку сплачувати по кредиту, але також і претендувати на житло.
- Ще один варіант – продаж іпотечного житла за згодою заставотримач (банку) з розділом отриманих коштів. Питання розподілу зобов’язань відпадає.
- В процесі оформлення іпотеки банк може зажадати, щоб подружжя уклали шлюбний договір із зазначенням платника та одержувача квартири на випадок розлучення. Такий варіант – не просто спосіб передбачити розвиток подій, а дуже вагомий аргумент під час розподілу боргу.
Поділ майнових зобов’язань по материнському капіталу
Зобов’язання по материнському капіталу (МК) покликані захистити дитячі майнові права. Вони з’являються в тому випадку, якщо кошти по сертифікату були вкладені в покупку нерухомості. Одержувач капіталу або власник житла зобов’язаний оформити житлову площу в спільну власність родини (подружжя і дітей).
- Розлучення не знімає з одержувача капіталу зобов’язання оформити житло порівну на всіх членів сім’ї, що розпалася, включаючи дітей, тобто мінімум на чотирьох осіб. Угодою між подружжям може бути встановлений інший порядок розділу. Важливо, щоб права дітей були ущемлені.
- Згідно З законом про материнський капітал (від 2006 р.), власник житла або сертифіката зобов’язаний оформити квартиру / будинок у спільну власність максимум через шість місяців після перерахування МК або оформлення кадастрового паспорта (події, яке відбудеться пізніше).
- У разі розлучення обоє батьків повинні виплачувати залишок боргу по іпотечному або іншому кредиту порівну (або за домовленістю). Тобто кожен з подружжя отримує максимум 1/4 квартири, а зобов’язаний платити половину.
Угода про розподіл майнових зобов’язань при розлученні
Ідеальний варіант для розділу зобов’язань – добровільне угоду між подружжям, яке регулює поділ майна і боргів. І чоловік, і дружина повинні бути згодні з кожним пунктом, що вказані у документі.
- Угоду можна зробити на будь-якому етапі процесу розлучення, навіть після звернення до суду. Про підписаного документа потрібно повідомити суддів.
- Угода не потребує нотаріального посвідчення (хоча такий варіант не виключається). При цьому воно є документом, який визнається законом нарівні з рішенням суду.
- Розділ майна і зобов’язань (або чого-небудь одного) на частки за допомогою угоди подружжя може оформити, навіть перебуваючи в шлюбі.
Судова практика поділу майнових зобов’язань при розлученні
Один з варіантів угоди – шлюбний договір. Його дозволяється укладати не тільки перед реєстрацією шлюбу, але і в будь-який момент подружнього життя.
приклад
Подружжя придбали 2-кімнатну квартиру в іпотеку, в договорі виступили созаемщиками, виплачували борг по кредиту. Через рік, дружина подала на розлучення. Вона запропонувала чоловікові укласти угоду, в якому відмовлялася від претензій на володіння квартирою, а й від виплати заборгованості теж. Чоловік звернувся в банк із заявою, в якій просив переоформити кредит на нього особисто. Виходячи з достатньої платоспроможності чоловіки, банківський орган вважає за можливе переоформлення договору на нього навіть без перегляду зазначених строків для виплат.
приклад
Після розлучення колишнє подружжя уклали угоду, за якою чоловікові діставалася квартира в Туреччині, а дружині 3- -кімнатні апартаменти в Підмосков’ї. Вся нерухомість була взята в кредит, колишній чоловік добровільно погодився оплачувати борги зі своїх доходів. Потім він передумав і подав до суду на розділ кредитних зобов’язань. За рішенням судового органу кожному з подружжя відходила та нерухомість, про яку вони домовилися в угоді, але виплата залишку по кредиту була розділена порівну.
Держмито при поділі майнових зобов’язань при розлученні
Загальні борги подружжя при поділі в суді обкладаються митом, так само як це відбувалося б зі спільним майном в його фізичному вираженні. Згідно з ЗУ Про Судовий збір, держмито обчислюється пропорційно сумі позову.
- Державне мито є обов’язковою при оформленні послуг, що надаються держорганізаціями, в тому числі судами. Вона оплачується перед зверненням до судового органу тим з подружжя, хто виступає позивачем.
- Мінімальний розмір держмита – грн, Максимальний – тис. грн. Проміжні значення визначаються у відсотках від величини грошового зобов’язання.
- Державне мито за підписання угоди не передбачена. Вона стягується тільки при необхідності завірити погоджувальний документ у нотаріуса.
- Якщо позов про розподіл боргу (майновий) подається одним пакетом з вимогою про розлучення (немайновим), в цьому випадку мито сплачується як за два окремих позовних заяви. Тобто грн, Як для немайнової вимоги, плюс сума, рівна відсотку від величини боргового зобов’язання.
Поділ спільних майнових зобов’язань при розлученні
- Після розлучення подружжя ділить тільки спільні зобов’язання, але не особисті.
- За умовчанням передбачається рівно частковий розділ боргів, якщо інше не передбачено угодою або не встановлено судом.
- Розлучення не веде до припинення зобов’язань за використаний материнському капіталу.
- За судовий розгляд справи про розподіл подружніх боргів оплачується мито.
- Оптимальний варіант поділити зобов’язання – укласти добровільну угоду між колишнім подружжям.
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
