Особливості та підстави заперечування батьківства
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини (ч. 1 ст. 122 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Заперечування батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Відповідно до ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини, має право заперечити своє батьківство, пред’явивши позов про заперечування свого батьківства та виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення в суді відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє відповідне.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.
Зверніть увагу, що не має права заперечувати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч. 1 ст. 123 СК України. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Пунктами 2.13, 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану серед іншого є: рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.