- Цивільний кодекс про розлучення
- Майно подружжя при розлученні за Цивільним кодексом
- Позовна давність при розлученні за Цивільним кодексом
- Укладення угод при розлученні (Цивільний кодекс)
- Зобов’язання подружжя при розлученні (Цивільний кодекс)
- Відповіді адвоката про розлучення за Цивільним кодексом
- Висновок
Цивільний кодекс про розлучення
Цивільний кодекс України входить в систему вітчизняних нормативно-правових актів, що регулюють сімейні правовідносини в загальному (процес розірвання шлюбу зокрема). Очевидно, що Цивільний кодекс не є основним таким нормативним актом, проте його норми є основою для положень Сімейного кодексу, які прямо регулюють шлюборозлучний процес.
- Цивільний кодекс визначає правовий статус подружжя, встановлюючи прямий взаємозв’язок між право- і дієздатністю фізичних осіб і їх можливістю на вступ в шлюб.
- Цивільний кодекс визначає основні принципи, на яких здійснюється розподіл майна подружжя – рівність виділяються їм часткою, яке не підлягає поділу майно тощо.
На особливу увагу також заслуговують способи та умови оформлення, укладення та розірвання угод про сплату аліментів і про розподіл майна. Оскільки вони є двосторонніми угодами, зазначені способи й умови регулюються нормами Цивільного кодексу.
Правовий статус подружжя за Цивільним кодексом
Як відомо, укладення між фізичними особами офіційно зареєстрованого шлюбу є правовстановлюючим фактом. З моменту його фактичного оформлення кожен з подружжя в рівній мірі стає володарем встановлених сімейним законодавством відповідних прав і обов’язків.
Виникнення у фізичних осіб прав і обов’язків подружжя допускається з моменту досягнення ними шлюбного віку, який в загальних випадках становить 18 років, а у виняткових – за рішенням суду.
Визначення законодавцем саме такого віку, як основну умову для можливості вступу в шлюб не випадково – в цьому питанні, положення сімейного законодавства відсилають до Цивільного кодексу, який визначає основні аспекти правового статусу подружжя:
- Можливість виникнення у фізичних осіб подружніх прав і обов’язків, обумовлена їх цивільною дієздатністю. Тільки при досягненні повноліття, фізичні особи можуть своїми діями набувати права й обов’язки, в тому числі та подружні.
- У тих випадках, коли закон допускає вступ в шлюб до повноліття, фізична особа набуває дієздатності з моменту вступу в шлюб. Слід розуміти, що виникнення дієздатності в повному обсязі з моменту вступу в шлюб, дозволяє виникнення не тільки подружніх, а й будь-яких інших прав і обов’язків, регульованих Цивільним кодексом.
- Цивільний кодекс України також регулює і питання правоздатності фізичних осіб – здатності мати будь-які права і виконувати будь-які обов’язки. Зазначена здатність виникає у громадян з моменту народження і закінчується моментом смерті. Оскільки подружжя є фізичними особами, їх здатність мати подружні права і виконувати обов’язки, прямо пов’язана з наявністю у них цивільної правоздатності.
Майно подружжя при розлученні за Цивільним кодексом
Положення Сімейного кодексу України визначають правовий режим майна подружжя, нажитого ними під час перебування у шлюбі, згідно з якими воно є їхньою спільною сумісною власністю. Згідно з нормами Сімейного кодексу, таким спільним майном слід вважати всі доходи, отримані таким подружжям, а також придбані на ці доходи рухомі та нерухомі речі.
При розлученні подружжя має право на поділ спільно нажитого майна, який здійснюється в добровільному або судовому порядку.
Норми, на підставі яких проводиться поділ майна при розлученні, встановлені Сімейним кодексом, однак, основні принципи проведення даної процедури, безсумнівно, взяті з цивільного законодавства. Зокрема Цивільний кодекс України встановлює:
- Яке майно є власністю кожного з подружжя і не підлягає розподілу при розлученні. Таким майном є те, що придбано до реєстрації шлюбу, отримане чоловіком в подарунок і у спадок, а також речі індивідуального користування (одяг, взуття, предмети гігієни, білизна тощо.) і виключне право на результат інтелектуальної діяльності.
- Принцип, за яким майно кожного з подружжя може бути визнане спільною власністю – у випадках, коли коштом загального майна або особистого майна другого з подружжя, в річ було зроблено вкладення, значно збільшує її вартість (ремонт, реставрація, модернізація).
- Принцип рівності часток подружжя в їх спільному майні, що підлягає дотриманню при поділі спільного майна.
- Необхідність грошового компенсування збитків, в разі невідповідності виділеного майна і належної йому частки при поділі спільного майна.
Позовна давність при розлученні за Цивільним кодексом
Позовною давністю вважається встановлений законодавством строк, протягом якого особа може в судовому порядку захистити своє порушене право. Щодо розірвання шлюбу, позовна давність встановлює строк, протягом якого, колишнє подружжя можуть захистити свої порушені права, що випливають із сімейних відносин.
На будь-які вимоги, що випливають із сімейних відносин, встановлена цивільним законодавством позовна давність не поширюється. Винятки становлять строки для захисту порушених прав, встановлені самим Сімейним кодексом України.
При проведенні процедури розірвання шлюбу, доцільно знати строк давності щодо вимог про:
- Поділ спільно нажитого майна. Зазначений строк становить 3 роки. Однак його початок починається не з моменту реєстрації розірвання шлюбу, а з моменту, коли одному з подружжя стало відомо про порушення його майнових прав.
- Стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Строки для звернення до суду, згідно з яким один з подружжя може звернутися за ними, незалежно від періоду, який минув з моменту виникнення права на аліменти. Так, строки давності становлять весь період, з моменту виникнення права на них, до моменту анулювання даного права (досягнення повноліття, закінчення навчання тощо.).
- Стягнення аліментів на колишнього з подружжя, який потребує такої допомоги. Строк триватиме протягом усього періоду, поки таке право буде діяти. Колишня дружина має право подати позов до суду протягом вагітності й до виходу з декрету, непрацездатний чоловік – протягом періоду непрацездатності тощо., за умови наявності у другого з подружжя коштів, тобто, можливості сплати аліментів.
Укладення угод при розлученні (Цивільний кодекс)
Як відомо, під час проведення процедури розірвання шлюбу, сімейне законодавство дає колишнім подружжям можливість розв’язання майнових питань, шляхом укладання угод, зокрема, про розподіл майна, а також про сплату аліментів.
Оскільки зазначені угоди є угодами, до них застосовуються норми цивільного законодавства, щодо укладення, оформлення, виконання та розірвання угод.
Також на сайті rozirvannya-shlyubu.com.ua для Вас можуть бути корисними наступні матеріали: Скасувати рішення суду про розлучення, Як швидко розлучитися, Розлучення з чехом, Визнання розлучення недійсним, Порядок розірвання шлюбу, Розлучення в суді, Розлучення без присутності відповідача.
Зобов’язання подружжя при розлученні (Цивільний кодекс)
Режим виконання майнових зобов’язань подружжя при розлученні, залежить від суті самого такого зобов’язання. Так, якщо бути зобов’язання одного з подружжя, то стягнення може звертатися лише на особисте майно такого чоловіка. При розірванні шлюбу та подальшому розподілі майна, борги одного з подружжя не можуть розподілятися між обома з них.
У той же час у разі наявності загальних боргів на момент розірвання шлюбу та поділу спільного майна, такі борги розподіляються між подружжям, пропорційно отриманим ними часткам у спільному майні.
Виділимо основні аспекти розподілу таких загальних боргів:
- ціна й обсяг переданого кожному з подружжя майна повинні враховуватися при розподілі боргів в однакових пропорціях;
- при розподілі майнових зобов’язань між подружжям, суд повинен враховувати думку на те кредитора;
- при поділі майна, загальні зобов’язання колишнього подружжя можуть бути не поділені порівну, а зараховані шляхом надання одному з подружжя більшої частки загального майна;
- майнові зобов’язання подружжя можуть виникати за кредитними договорами, договорами купівлі-продажу, позики тощо. Якщо одержане за ними майно потрапляє в спільну власність, таке зобов’язання можна вважати спільним для подружжя.
Приклад
В рамках шлюборозлучного процесу між громадянкою С і громадянином М, суд, на вимогу С, здійснює поділ спільно нажитого подружжям майна. У його число входить і квартира, оформлена на М і куплена ним на кошти, взяті в банку за кредитним договором. Так суд визначив частки кожного з подружжя в праві власності на квартиру, як рівні.
Однак, з огляду на те, що за дану квартиру М ще не виплатив всю суму кредиту, з огляду на те, що квартира вважається спільним майном подружжя, то і борг за неї слід вважати загальним. Таким чином, суд поділив частину боргу М між обома подружжям.
Відповіді адвоката про розлучення за Цивільним кодексом
Скажіть, який строк позовної давності встановлений законом для подачі аліментів на дитину?
Фізична особа, яка має право на отримання аліментів, можете звернутися в суд за їх стягненням з колишнього чоловіка, незалежно від строку, який минув з моменту виникнення права на них. Таким чином, «термін позовної давності» для аліментів становить весь період, протягом якого ви маєте на них право.
Висновок
Безумовно, норми Цивільного кодексу не є самим основним нормативно-правовим актом, що регулює процес розлучення. Однак, встановлюючи основні принципи та порядки проведення супутніх розлучення процедур, спрямованих, зокрема, на захист майнових інтересів подружжя, норми Цивільного кодексу України безсумнівно є основою і першорядною підмогою для норм вітчизняного сімейного законодавства.
Також пропонуємо Вам ознайомитись з корисними матеріалами у галузі сімейного права, які містяться на наших сайтах: advokat-family.com.ua, rozluchennya-onlain.com.ua, rastorzhenie-braka.com.ua, rozirvannya.com.ua, razvod24.com.ua.
Корисні матеріали сайту rozirvannya-shlyubu.com.ua:
